Арабський світ

Після закінчення Першої світової війни арабські землі, які входили до складу Османської імперії‚ було поділено між Францією та Англією. Франція захопила Ліван і Сирію, Англія встановила контроль над Іраком, Палестиною і Трансйорданією. Частина арабів на Аравійському півострові(Недж, Хіджаз, Джебель-Шаммар, Асір та Ємен) на чолі з королем Ібн Саудом здобула незалежність і створила державу, яка згодом отримала назву Саудівська Аравія (1932 р.). У Саудівській Аравії встановився жорсткий авторитарний режим, що сповідував дотримання всіх норм мусульманського віровчення та побутової практики.
В арабських володіннях Великобританія створила два формально незалежні королівства – Ірак (1930 р.) і Йорданію (1932 р.). Вона дозволила переселення євреїв на територію Палестини для створення їхнього національного осередку, що призвело до конфронтації переселенців із місцевими арабами.
Завдяки втручанню європейців, в економіку цих країн було запроваджено елементи капіталістичних економічних відносин, розбудовувалася соціальна інфраструктура, почалося формування місцевих кадрів. З іншого боку, Лондон та Париж дбали про власні політичні та економічні цілі в арабському світі, які часто суперечили інтересам місцевого населення.